Сторінка музкерівника

Луніна Ольга Михайлівна-повна вища освіта, стаж роботи 32 роки.

Карпенко Лілія Петрівна-неповна вища освіта, стаж роботи 15 років.

Вашуніна Тамара Андріївна-повна вища робота, 27 років.

ФУНКЦІЇ МУЗИЧНОГО КЕРІВНИКА

ТА ВИХОВАТЕЛЯ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ З МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ

         Питання щодо функцій педагога розглянуто в різних фахових джерелах. Так, наприклад, О. Кононко виділяє шість основних функцій вихователя: догляд за дітьми, гностично-дослідницька, виховна, конструкторсько-організаційна, діагностична, координувальна. Н.В. Кузьміна визначає такі професійні функції педагога як: конструктивна, організаторська, комунікативна та гностична. А.І. Щербаков виділяє вісім загальнопедагогічних функцій: інформаційна, розвивальна, мобілізаційна, орієнтувальна, конструктивна, організаторська, комунікативна, дослідницька. Розглядаючи діяльність музичного керівника, О.П. Радинова, А.И. Катінене, М.Л. Палавандишвилі називають такі його функції як: інформаційна; розвивальна; мобілізаційна; орієнтувальна.

      Отже розглянемо ці функції музичного керівника та вихователя у взаємозв’язку, адже музичне виховання дітей в дошкільному навчальному закладі безпосередньо здійснюється музичним керівником за допомогою вихователів.

Інформаційна функція

       Щоб успішно здійснювати інформаційну функцію, педагог повинен мати глибокі знання зі свого предмета, уміти подати їх дітям, володіти культурою мовлення.

      Зміст цієї функції в діяльності музичного керівника специфічний. Музичну інформацію педагог передає, насамперед, виконуючи музичні твори. Слухач сприймає музику, яка написана композитором, тільки через виконавця. Тому виконання музичних творів для дітей — основне вміння педагога — має бути професійним, яскравим. Грамзапис не завжди здатний цілком замінити живе звучання інструмента.

      Сприйняття музики поглиблюється під час усвідомлення її емоційно-образного змісту. Тому найважливіше вміння, яке необхідне музичному керівнику, це доступне для дітей пояснення змісту музичного твору.

    Велике значення для накопичення дітьми повноцінних музичних вражень має якість репертуару, уміння педагога відібрати високомистецькі твори народної й класичної музики. Музичний керівник повинен знати методичні прийоми, ефективні для певної вікової групи дітей, уміти творчо їх застосовувати.

     Інформаційна функція музичного керівника й вихователя, який не має спеціальної музичної освіти, не однакова, хоча має певну схожість. Вихователь, як правило, не вміє грати на піаніно, баяні, тому він використовує грамплатівки, магнітофонні записи. Музичний керівник проводить музичні заняття, свята, розваги за участю вихователя. Вихователь спілкується з дітьми поза заняттями — керує самостійною діяльністю, організує ігри, слухання музики, готує інсценівки тощо. Велику частину роботи з музичного виховання дітей вихователь здійснює під керівництвом музичного керівника та за його особистої участі.

    Вихователь може закріпити музичні враження (інформацію про музику) дітей, прослуховуючи з ними в магнітофонному записі твори, які звучали на заняттях. Таке повторне слухання не вимагає розгорнутої бесіди про музику, а припускає лише коротке нагадування яскравих характеристик окремих тем, музичних образів, розрізнення зміни настрою, засобів музичної виразності.

     Вихователь збагачує музичні враження, використовуючи ігри, інсценівки пісень, що розучуються, пропонуючи дітям повторити фраґменти святкових ранків, які найбільше сподобалися їм. Він може звертатися й до творів, які не звучали на заняттях. Це музичні казки, діапозитиви й діафільми з музичним супроводом. Вони не потребують розгорнутої бесіди про музику, а лише привертають увагу дітей до її характеру, зміни настрою.

     Вихователь слухає з дітьми й фраґменти класичних творів, народну музику. Він добирає ці твори разом із музичним керівником та погоджує з ним методику проведення бесіди, тобто особливості надання дітям інформації про музику. Деякі музичні дозвілля й розваги вихователь проводить самостійно під керівництвом музичного керівника (ляльковий театр, інсценівки).

     Для того щоб керувати самостійною діяльністю дітей — навчати їх гри на дитячих музичних інструментах, музично-ритмічних рухів, співів, вихователь повинен володіти виконавськими навичками й уміннями (грати на дитячих музичних інструментах, співати, красиво рухатися), знати методику музичного виховання, уміти застосовувати різноманітні методичні прийоми для розвитку в дітей виконавських умінь.

     Звичайно, знання й уміння музичного керівника, який має спеціальну музичну освіту, і вихователя відрізняються якісним рівнем. Вихователь повинен постійно підвищувати свою музичну культуру — слухати музику, удосконалювати виконавські вміння, орієнтуватися в новинках методичної літератури з музичного виховання. Багато знань і вмінь вихователь здобуває за допомогою музичного керівника.

Розвивальна функція

     Педагог будь-якого профілю, навчаючи дітей, повинен розвивати їхні здібності, учити самостійно мислити, стимулювати творчі прояви.

     У діяльності музичного керівника ця функція спрямована на збагачення дітей музичними враженнями, розвиток їхніх музичних здібностей, творчості. Для цього педагогам необхідно знати методику діагностичного обстеження музичних здібностей дітей, проблемні методи навчання, уміти застосовувати їх з урахуванням віку дітей, індивідуальних якостей особистості.

      Необхідно створювати проблемні ситуації, які спонукують дітей до активного прояву (порівняння, узагальнення, придумування варіантів), стимулюють їхню творчу самостійну діяльність. Виконуючи твори з різним ступенем контрастності, педагог пропонує дітям порівняти їх, висловити своє ставлення, "поміркувати" про музику. Музичний керівник повинен володіти творчими вміннями в різних видах музичної діяльності (показати кілька варіантів танцювальних рухів, пісенних імпровізацій, скласти поспівки на музичних інструментах).

     Для розвитку в дітей музикальності важливо використовувати високомистецький репертуар та професійно його виконувати, уміти яскравим образним словом поглибити враження дітей. Педагог повинен заохочувати й розвивати самостійність та творчість дітей під час висловлювань про музику. Одночасно він розширює уявлення дітей про почуття людини, які виражені у творі та існують у реальному житті, удосконалює образну мову дітей. Усе це сприяє їхньому естетичному, моральному, розумовому розвитку.

      Здійсненню розвивальної функції заважає будь-яка одноманітність, у тому числі й постійна, незмінна структура музичного заняття. Музичний керівник повинен творчо ставитися до побудови музичних занять, заздалегідь продумуючи різні його варіанти, а також уміти перебудовувати структуру заняття під час його проведення залежно від самопочуття дітей чи виявлення згасання інтересу, передбачати зміну навантажень тощо.

     Музичний розвиток дітей буде успішним, якщо музичний керівник застосовує різні види музичних занять (традиційні, домінантні, тематичні, комплексні).

     Домінантні заняття дозволяють ліквідувати відставання дітей у формуванні певних музичних здібностей, виконавських умінь, стимулюють творчість.

     Тематичні заняття зосереджують увагу дітей на найбільш важливих для їхнього музичного розвитку темах. Використання незвичайного сюжету робить такі заняття цікавими, підтримує інтерес дітей до музики, розвиває їхні творчі прояви.

     Комплексні заняття розширюють уявлення дітей про види мистецтва, засоби їхньої виразності. Вони сприяють розвитку основ музичної культури. Порівняння яскравих можливостей різних видів мистецтва активізує мислення, збагачує естетичні уявлення, формує еталони краси.

     Музичний керівник повинен уміти застосовувати всі форми організації музичної діяльності дітей: різноманітні дозвілля (у тому числі тематичні концерти, бесіди-концерти), розваги, свята.

     Розвиток дитини буде оптимальним, якщо музичний керівник володіє методами індивідуально-диференційованого підходу до своїх вихованців, різними способами педагогічного впливу, з огляду на індивідуальні якості дітей, їхні схильності, здібності. Орієнтування педагога на середній рівень музичного розвитку негативно позначається на обдарованих дітях. А недостатня увага до дитини, яка має низький рівень музичного розвитку, може назавжди закрити перед нею двері у світ музики. Музичному керівнику необхідно постійно здійснювати облік показників музичного розвитку малюків і навчати кожну дитину, виходячи з її можливостей. Для цього застосовуються різні за складністю завдання на фронтальних, групових, індивідуально-групових (4-8 дітей), а також індивідуальних (1-4 дитини) заняттях.

    У діяльності вихователя розвивальна функція здійснюється в тісному контакті з музичним керівником, під його керівництвом. Вихователь повинен знати методи діагностики, допомагати музичному керівнику в її проведенні. Вихователь може фіксувати деякі показники розвитку музичних здібностей (наприклад, зовнішні прояви дітей під час слухання музики, тривалість уваги, висловлення про прослухані твори, бажання повторного слухання, відповідність рухів ритму й характеру музики тощо). Участь у діагностичному обстеженні дозволяє вихователю дізнатися про сильні та слабкі сторони розвитку кожної дитини й, відповідно до цього, планувати свою роботу.

     Реальна участь вихователя в музичному розвитку дітей визначається рівнем його музичної культури, музичними здібностями. Якщо вихователь має слух, гарний голос, красиво рухається, може грати на дитячих музичних інструментах або просто цікавиться музикою і любить її, знає методику музичного виховання дітей, він здатний багато в чому допомогти музичному керівнику. Щоб розвивати творчі прояви дітей, вихователь повинен сам уміти імпровізувати поспівки голосом, на музичних інструментах, знаходити варіанти виразних рухів, які відповідають характеру музики. Спостерігаючи за дітьми в побуті, організувати ігри, драматизації, прослуховування музики, збагачувати музичні враження дітей, розвивати їхні здібності, підтримувати інтерес дітей до музичної діяльності, створювати проблемні ситуації, які активізують їхню самостійність і творчі прояви.

     Вихователь допомагає музичному керівнику підготувати й провести різні види занять. Особливо важлива його роль на комплексних заняттях. Тільки вихователь може підказати, якими знаннями й уміннями в образотворчій, художньо-мовленнєвій діяльності оволоділи діти. Можливості вихователя не обмежуються слуханням музики, організацією самостійної діяльності дітей. Він може використовувати музику на інших заняттях, особливо під час образотворчої та художньо-мовленнєвої діяльностей. Якості особистості педагога, необхідні для виконання розвивальної функції: здатність до творчості, ініціативність, музична культура, захопленість, — тотожні у вихователя й музичного керівника.

Мобілізаційна функція

    Мобілізаційна функція педагога включає вміння впливати на емоційно-вольову сферу особистості дитини найбільш раціональним шляхом. Мобілізувати увагу можна й за допомогою суворих вказівок, але навчання буде мати розвивальний характер тільки тоді, коли педагог зацікавить дітей, приверне їхню увагу.

     Музичний керівник повинен сам захоплюватися музикою, яку він виконує, про яку розповідає; знати різноманітний репертуар, уміти відбирати яскраві фраґменти музичних творів, доступні дітям за змістом і тривалістю, знаходити цікаві для порівняння музичні п’єси (чи їхні фраґменти), створюючи проблемну ситуацію вже під час сприймання музики; виразно, яскраво виконувати твори, образно пояснювати їх, використовувати ігрові методичні прийоми, творчі завдання, різноманітні захоплюючі форми організації музичної діяльності — варіанти побудови занять і різні їхні види, дозвілля, розваги. Педагог повинен уміти гнучко переключати увагу дітей (зміна музичної діяльності, застосування ігрового прийому, захоплююча інформація про музику тощо) з огляду на їхні реакції. Важливо володіти індивідуально-диференційованим підходом, враховувати якості особистості дитини, рівень розвитку здібностей, інтереси дітей. Для цього на музичних заняттях варто пропонувати завдання різного ступеня складності, проводити індивідуальні заняття й заняття за підгрупами.

     Для виконання мобілізаційної функції музичному керівнику необхідні такі якості особистості, як артистизм, винахідливість, спритність, здатність до творчості.

     У діяльності вихователя ця функція також потребує таких якостей, як захопленість самого педагога музикою, знання музичного репертуару, цікавих відомостей про музику, уміння в захоплюючій формі організовувати слухання творів, самостійну музичну діяльність дітей, знаходити індивідуальний підхід до кожної дитини.

Орієнтувальна функція

     Орієнтувальна функція потребує формування стійкої системи ціннісних орієнтацій особистості. Орієнтація людини на конкретні цінності може виникнути тільки в результаті їхнього попереднього визнання (позитивної оцінки — раціональної чи емоційної).

     Одне з головних завдань у діяльності музичного керівника — сформувати в дітей ставлення до музичного мистецтва як до культурної цінності (духовної та інтелектуальної), зацікавити їх музикою, розбудити й розвити естетичні почуття, відчуття й розуміння краси музики.

     Музичний керівник повинен мати високу культуру, ерудицію, уміти передати вихованцям свою захопленість музикою, сформувати в них основи музичного смаку й музичної культури. Діти під керівництвом педагога накопичують різноманітні музичні враження, виховуються на високомистецьких зразках музичного мистецтва, сприймають "інтонаційний словник" різних епох і стилів, слухають музику в професійному виконанні (на фортепіано чи в грамзаписі). Одержати повноцінні музичні враження діти можуть лише в тому випадку, якщо музичний керівник добре знає репертуар, уміє відібрати музичні твори (чи їхні фраґменти), доступні дітям за емоційно-образним змістом, захоплено подати їх (яскраво виконати й пояснити, застосувати прийоми контрастних зіставлень різних видів, проблемні завдання тощо).

     Яскравий емоційний відгук на музику сприяє виникненню в дітей позитивного ставлення до неї, що є неодмінною умовою формування ціннісних орієнтацій особистості. Велике значення має форма піднесення матеріалу — тон мовлення, артистизм музичного керівника. Педагог повинен пам’ятати, що дітям необхідна новизна вражень і вміння застосовувати варіативну структуру занять, різні форми організації музичної діяльності. Формуючи здатність до сприйняття емоційно-образного змісту музики та її елементарної оцінки (емоційної й раціональної) на високомистецьких творах світової музичної класики та народної музики, педагог закладає в дітях основи музичного смаку, музичної культури. Емоції включені в систему цінностей особистості. Музика, в силу специфіки її змісту, розширює уявлення дітей про почуття, виховує здатність до співпереживання й у житті.

     Вихователь, щоб успішно реалізувати цю функцію, повинен мати музичну культуру, знати різноманітний музичний репертуар, цікаву дітям інформацію про музику, уміти передати своє захоплення нею. Оскільки вихователь спілкується з дітьми в побуті в більш вільній формі, порівняно із заняттями, він може використовувати різні методичні прийоми, які розвивають інтерес до навчання. Вихователь, організовуючи самостійну музичну діяльність дітей, повинен ураховувати їхні бажання, схильності, якості особистості. Тон мовлення, стиль спілкування мають бути доброзичливими. Вихователь, який користується в дітей авторитетом, може швидше домогтися успіху.

     Для виконання цієї функції необхідні (і музичному керівнику, і вихователю) такі якості особистості, як любов до музики, артистизм, винахідливість, спритність.

     Отже, музичний керівник і вихователь інформують дітей про систему музичних цінностей художньою мовою музичного мистецтва за допомогою образного слова й інших методів і прийомів, розвивають музичні здібності, мобілізують увагу, формують позитивне ставлення до музики, ціннісні орієнтації особистості.

     Отже, якісне здійснення музичним керівником у співпраці з вихователями інформаційної, розвивальної, мобілізаційної та орієнтувальної функцій забезпечуватимуть реалізацію освітніх завдань художньо-естетичного розвитку дитини дошкільного віку шляхом організації музичної діяльності.

МУЗИЧНИЙ РОЗВИТОК ДИТИНИ
 

     Музика позитивно впливає на активність з’єднань між нервовими клітинами в головному мозку, що обумовлює закладку інтелекту. Чим раніше дитина почне слухати музику, тим більше нейронів буде задіяно, тим швидше буде розвиватися мозок.

     Чути звуки і слухати музику малюки здатні з 8-го тижня внутрішньоутробного розвитку. Розвиток дитини в утробі матері неможливо уявити без музики, адже до семи місяців вагітності малюки можуть розрізняти тональність, ритм і знаходять свої музичні уподобання.

     Музика вчить дитину слухати, чути, представляти те, що чуєш, розвиває зорове і слухове сприйняття, слухову пам’ять, образне і асоціативне мислення. Найбільш відповідною музикою для маленьких дітей є класична. Доведено, що під неї діти заспокоюються, засинають, краще смокчуть груди і засвоюють материнське молоко.

     Музика благотворно впливає на розвиток у дітей емоційної сфери. А при позитивних емоціях дітки швидше розвиваються фізично, засвоюють нове, починають вимовляти перші слова і пропозиції.

Під час вагітності і до шкільного віку дитини краще не слухати музику з низькими частотами і партіями ударних. Також не варто включати музику дуже голосно. У період внутрішньоутробного розвитку вона здатна травмувати нервову систему, а у немовлят порушується сон, апетит, діти стають більш дратівливими і примхливими.

     Спочатку дітям для прослуховування необхідні короткі музичні твори або уривки з них. До 3-х років загальна прослуховування музики за день має становити не більше однієї години – це може бути 20 хвилин з ранку, 20 хвилин вдень і 20 хвилин перед сном. Після трьох років музичний потік можна збільшувати.